Минуло 8 років з моменту останнього протистояння «Ворскли» та «Зірки», тоді, у 2008 році, ще у Кіровограді полтавці здолали суперника в рамках кубку України, розпочавши свій шлях до свого першого трофею. Тоді, близько 20 супортерів стали свідками вікторії, цього ж разу «біло-зелених» поїхало підтримати 80 чоловік.

 Всі бажаючі не помістилися в автобус тому швидко було організовано маршрутку і вже колонною відправилися в нове для себе місто (для більшості). Через 5 годин з проміж кущів та сільської місцевості на горизонті з’явився Кропивницький, де нас чекали ультра «Зірки» аби провести спільний марш. HVF саме святкували свою 20 річницю, а «Зірка» 105-й день народження, тому центр міста сколихнули постріли петард, димова завіса та перекриті вулиці, втім, як для Полтави марш був, швидше, пробіжкою, бо відбувався від сили 15 хвилин, тоді як вдома це дійство триває більше години, але для місцевих ця подія не пересічна і дуже приємна, з чим їх і вітаємо.

Варто відмітити, що місцеві ультра доволі привітні і доброзичливі, що не могло не вразити. Гра розпочалася доволі жваво, гостьовий сектор нон-стоп гнав своїх улюбленців вперед, Льоша Дитятьєв потурбував поперечину і, здавалося, перемога ніде не подінеться.

Після перерви на полі були вже зовсім інші команди – «Зірка» атакувала, «Ворскла» відбивалась, і як наслідок швидко пропустила, а стадіон забажав ще більше крові пораненого звіря. Жовто-зелені в середині тайму яскраво запалили піро, а їхні улюбленці забили вдруге, на нашому секторі теж спалахнула піротехніка, підбурюючи полтавців йти вперед. Втім, «Ворскла» відверто догравала гру, а на протилежному віражі вже жовто-червоні запалили піро та дими, святкуючи ювілеї, перемогу та просто гарний день.

 Після фінального свистка футболісти понуро підійшли до сектору, де відбулася вже традиційна розмова про невиразну гру, на що гравці відповіли відсутністю мотивації. Їх можна зрозуміти, що ж, будемо чекати кращих часів… До зустрічі в Одесі.

Разом до перемоги! Слава Україні!