Після впевненої перемоги над турками в Харкові вболівальники очікували на звитягу рідної збірної в матчі з Ісландією. Додавало впевненості в цьому те, що вікінги програли свій попередній матч фінам. Але як часто буває, не так сталося, як гадалося.
На найдальший виїзд ввдправилось близько семисот українців. Половина з яких склали “завжди вірні”. Інша половина – діаспоряни, та фанати багатьох клубів, серед яких семеро ворсклян.
Ісландія справила приємне враження. Охайна, цивілізована з фантастичними природність ландшафтами але в той же час мега дорога.
Ще до початку матчу наші сектори забились під зав’язку. Після виконання гімну почали підтримувати своїх хлопців.
Перший тайм пройшов у рівній грі. Також позитивним моментом було те, що прості заряди підтримувала абсолютна більшість присутніх, що позитивно мене здивувало.
Тайм другий був значно гіршим, як на полі, так і на трибуні. Чи то вплинула гра команди, чи то розігрались гормони в деяких людей, але маємо те що маємо.
Пару слів про ісландців. Вони підбили весь невеликий стадіон, були активними всю гру. Найактивніший сектор розташовувався поряд з нами, але багато зарядів і переклички підтримували всі присутні.
Після матчу всі гравці і тренер підійшли та поаплодували гостьовому сектору. Ісландські футболісти виконали традиційний ритуал, добре відомий з євро-2016. Наживо він виглядає ще ефектнішим.
До завершення відбірної компанії лишилось 2 матчі. Інтрига в нашій групі закручена, отже буде цікаво.
До зустрічі на матчах збірної України!