29.01.2017 Україна – Іспанія 2:4

Дата : 31.01.2017
Автор : WGLife
29.01.2017 Україна – Іспанія 2:4

 Свято паркетного футболу в Палаці Спорту вдалось на славу. Європейський гранд - збірна Іспанії пару днів погостювала на київському майданчику. Я доволі рідко буваю на маленькому футболі, а національну збірну в цьому виді спорту спостерігав вперше. І ви знаєте, мені сподобалось.
 Ігри були призначенві в суботу та неділю на 15-ту годину, що доволі зручно. Я вирішив іти на 2-й день, заздалегіть домовився про зустріч із старим-добрим Ів-ком, він придбав квитки. Перший матч в суботу команди зіграли 1:1, тому весь запал боротьби та визначення переможця автоматично перенеслось на другий матч. Надивившись по фотографіям на те, як працювали стюарди на вході в перший день ми вирішили прийти трохи раніше на матч, щоб без проблем та поспіху зайти в зал. Така тактика себе виправдала. Ми швидко пройшли імітацію поверхневого огляду і зробивши коло пошани коридорами палацу присіли на здавалось би свої місця.
 Чим ближче стрілка годинника рухалась до третьої, тим більше народу ставало в залі. Перед початком гри традиційні гімни, та балачки ведучого, що намагався бодай трохи розшевелити публіку, що зібралась в залі. Місцями це йому вдавалось, місцями ні. Повеселив момент, коли хтось із трибуни вигукнув прохання зняти бейсболку ведучого перед тим як будуть виконуватись гімни, він послухався. Гімн співали паскудно. 3-4 тисячі людей, більшість з яких точно знали слова, співали собі під носа або взагалі ледь рухали губами. Можна лише уявити, як би звучав гімн умовної Британії у виконанні острівних хлопців під дахом. До речі, гімни грались наживо духовим військовим оркестром.
 Гра почалась стрімко. Іспанці раз по раз турбували голкіпера збірної Ураїни який впевнено почував себе в рамці, голими руками відбивавши все що летіло в рамку. Щоправда одного разу прийшла на поміч і поперечка. Ближче до середини тайму гра вирівнялась. Наші хлопці почали атакувати, та грати більш впевнено. З годом впевненість привела до того, що іспанці час від часу опинялись на паркеті. До речі, ведучій разів 10 за вечір сказав, що Павелко заплатив за футбольний настил 180 тисяч евро. Жорстка гра закінчилась тим, що іспанський коуч хотів забрати свою команду з поля. Він навіть це зробив, та почав рухатись в бік від поля під свист публіки. Але потім його вмовили лишитись, за що отримав у нагороду рідкі аплодисменти публіки.
 Друга частина гри для нас складалась добре. До голу в першому таймі ми додали один під кінець другого. Рахунок 2-0 здавався солідною превагою за 4 чистих хвилини до кінця гри, але не для іспанців. Вони випустили замість голкіпера польового гравця і відіграли один м`яч, розкатав оборону господарів. За першим пішов другий, далі, третій, а на останніх секундах гри, коли вже українці грпли без голкіпера ми пропустили четвертого. При чому м'яч залетів у ворота вже після фінального свистка, як шалений трьохочковий в баскеті. Отже поразка.
Пару слів варто сказати про активний суппорт на матчі. Гра в неділю зібрала лише жменю представників Броварів, хоча на суботній грі були присутні представники більшої кількості клубів, або принаймні їх банери. Про супорт малою кількістю людей говорити не варто. Доволі шумна атмосфера в залі глушила фанатську активність. Під кінець гри ведучому таки вдалось вмовити глядачів на хвилю, яка і прокотилась декілька разів по палацу. 
 Нажаль, рахунок на табло зафіксував перемогу гостей. Але на наш настрій, як і на настрій більшості глядачів, це ніяк не вплинуло. Жива та динамічна гра сформували настрій на вечір.

Коментарі
Коментувати новини можуть лише авторизовані користувачі