Санкт-Петербург 2012. День 5-6

Дата : 26.07.2013
Автор : England
Санкт-Петербург 2012. День 5-6
ДЕНЬ 5. Дощ та музеї
Ще з минулої подорожі у Крим я зацінив свободу преміщень і змін власних планів, коли ти не прив’язаний до інших людей. Спершу ми планували відвідати Ермітаж вже в другий день нашого перебування у Північній столиці, але тоді погода спонукала нас поїхати у Петергоф. Тепер же за нашими вікнами йшов дощ. Ідеальна погода для оглядин музеїв або для того, щоб переглянути . Похід у головний з них пройшов за схемою: зал перший – вау, які картини; зал другий – ууу картини, зал третій – ну так, картини, зал четвертий і подальші – знову ці картини. От що вразило, так це інтер’єри – дуже різноманітні і вишукані. В решті-решт ми задовбалися в тих лабіринтах шукати картину Леонардо та годинник з павлінами – одні з головних об’єктів Зимового палацу. І ледь не покинули будівлю Ермітажа. На щастя нам трапився цікавий інформаційний айбокс. В комп’ютері можна було прочитати інформацію про будь-який експонат експозиції та роздрукувати карту проходу до нього. Скориставшись цією безкоштовною послугою ми таки побачили і павлінів, і Мадонну з дитям. Ну що сказати – годинник вразив, картина – ні. Наш мозок остаточно культурно насичився. Їдемо далі – у океанаріум, де нас вдруге розвели, всучивши абсолютно непотрібний аудіогід. Від акваріума до акваріума ми переходили з більшим ентузіазмом ніж від картини до картини в Ермітажі. Все ж живе мені більше до душі аніж мертве. Картаті риби-клоуни, шоу з тюленями, годування акул та скатів, піраньї і, врешті-решт, рибки, які їдять піраній – це лише частина, побаченого нами підводного світу. Тим часом дощ, що вже двічі нас намочив, перестав. А значить ми можемо йти на вулицю. Взяли курс на місцевий музей води - це шестиповерхова водонапірна вежа. Нажаль він був закритий. Випадково поряд ми побачили бані (куполи) Смольного монастиря. Сходили й туди. Холодрига на вулиці спонукала знову шукати затишок у приміщенні. Його ми знайшли у «Челсі-пабі», що знаходився поряд із нашим хостелом. Погана погода трохи зіпсувала враження від передостаннього дня нашої подорожі.

ДЕНЬ 6. Останній
Як і завжди в останній день будь-якої подорожі емоції змішуються. Водночас тягне додому і не хочеться полишати місця, де ти знаходишся зараз. Здається, що ми стільки всього побачили. Але одразу ж усвідомлюєш скільки всього ми ще НЕ побачили і від цього стає трішечки сумно. До 15-00 в нас було ще шість годин. Ми помчали на Камчатку. Ні, звісно ми б не встигли злітати на далекий схід. Камчатка – це легендарна котельня, де перші нелегальні концерти давав Віктор Цой. Не знаю чому, але я очікував чогось більшого від цього місця. Можливо нам не вдалося повністю відчути енергетику цього клубу-музею внаслідок відсутності людей. Сама Камчатка була зачинена, а у внутрішньому дворі - безлюдно. Останнім пунктом став підйом на колонаду Ісакіївського собору. Двісті з лишнім сходів – смішна кількість для тих, хто піднявся з мису Фіолент. Кидаємо прощальний погляд на міські панорами. Ну от і все - гудбай, Петербург.

Коментарі
Коментувати новини можуть лише авторизовані користувачі