Травневі покатеньки. Частина 5. Івано - Франківськ.

Дата : 24.05.2013
Автор : БМ
Травневі покатеньки. Частина 5. Івано - Франківськ.

Здоровенькі були! Нагадаю, що ми з О. вже побачили Кам’янець-Подільський, Хотин, та Бурштин! Привіт цим містечкам. Сьогодні ми мовертаємось з Бурштина назад в Івано-Франківськ, де ми зупинились в затишному хостелі «Пілігрим» на дві ночі. Тому, повернувшись з Бурштина нам не треба буде нукуди поспішати і ми зможемо насолодитись містом, яке обіцяло бути не таким як попередні. 

В планах було просто гуляти вулицями, вдихати енергетику людей, також в нашому плані були злачні пивні місця. Там ми і збирались пообідати. Це було 3 травня і франківчани наповну відпочивали. В центрі міста буяв великодній ярмарок. Ковбаски посилали нам свої аромати так і запрошуючи відвідати їх соковиту м’якоть. І що ви думаєте? Ми не змогли їм відмовити! Заласувавши смакоту ми продовжили прогулянку містом. Стародавні будинки, величаве оздоблення, зелені кучеряві кленики, столітня бруківка. Все об’єднувалось в якусь одну історію. Проукраїнську. На одній із центральних площ – фонтан з гамірними дітлахами. А ось – молода мама годує голубів з рук, хоча її малий син боїться птахів миру. Стенди ВО «Свобода», «Молодий націоналіст», вулиця Страчених націоналістів, червоно-чорні прапори по всьому місту та у транспорті. Красива українська мова. До речі, мені якось аж дивно чути як молодь говорить чистою мовою. О, це так душевно. Все місто якесь тепле, духовне. 

Але, була одна річ, яка нас засмутила – майже всі заплановані пабчики були закриті на свята. І це не тільки пабів стосувалось. Не працювали майже всі. А там, де було відчинено, не було пива, яке ми шукали. Але, ми все ж таки побували в «Бочці». Темного пива, на жаль не було. Ми спробували їхнє фірмове світле з вушками. Ну, як на мене, пиво було звичним нормальним пивом. Радувала, знову ж таки, цінова політика.

Ми не здавались і всеодно, вишукували «Панське пиво». Я не знаю скільки ми обійшли, але всі «точки» або були зачинені, або не мали такого. А жаль. Натомлені ми вирушили у вчорашню «Панораму», щоб повечеряти. Там нас теж чекав епік фейл. За. Чи. Не. Но. Блііін. Голодні, втомлені і злі ми вирушили на пошуки провізії. На якійсь вуличці ми набрели на відчинену «Кориду». Там ми відвели душу за картоплею, самим великим деруном, який я бачила, салатиком, кока-колкою і бальзамчком місцевого виробництва. Гуд. 

Далі був міцний сон. Ранком ми попрощались з «Пілігримом» і направились на пошуки стадіончика. Але замість шуканого стада ми знайшли стадіончик теплокомуненерго «Гірка». Він був недалеко від вокзалу, а значить тепер ми швиденько плюхаємось в бас на Калуш. «На Калуш». Кстаті, недорого J

Коментарі
Коментувати новини можуть лише авторизовані користувачі