8.03.2009 Київ. Динамо - Ворскла. England

Дата : 22.09.2011
Вперше у столицю на виїзд. Оскільки вирішено було їхати автотранспортом, то почався шалений пошук бажаючих. Адже багато своїх забили, не могли, не хотіли, відмазувалися святом і тд і тп. Так трійку людей було знайдено на просторах інтеренету та просто на вулицях міста. Загалом назбирали 13 чоловік. В переддень виїзду двоє відписуються…
Вже в неділю зранку мій телефон видав глюк, який допоміг нам знайти ще одного виїздюка. На екрані чомусь висвітився пропущений дзвінок з невідомого номеру, який насправді дзвонив ще тиждень назад. Я передзвонив – виявилося знайомий вболівальник. До виїзду лишається 2 години. Він щойно прокинувся вдома за півгодини їзди від Полтави і звісно жодних планів щодо виїзду в Київ у нього не було. Але зваживши «за» і «проти» він згоджується їхати (перший виїзд у людини). Так нас стало 12. Далі пройшла невеличка акція «Привітай фанаток». Обидві на момент нашого з Худим приходу дрихли. Збудили лише одну. Другу вітали заочно))). Тепер вже можна і на збір. Приходимо останніми, БМ сяє посмішкою і гордо тримає букет))). Ще один виїздюк, який мав їхати поїздом благополучно його проспав, від пропозиції їхати з нами відмовився, а в результаті таки пробив виїзд на рейсовій маршрутці (похвальна настирність!). Заправка в магазі і , власне, на заправці. І от ми вже проїжджаємо кілометри головною автотрасою країни Київ-Харків. Ліричний відступ… ЯКЕ НАХУЙ ЄВРО? Майже на всій протяжності ГОЛОВНОЇ дороги країни суцільні колдойобіни… Дорога була традиційною: риття, трьоп, ржач, хавка, стаття у комсомолці про українських футбольних фанаток, фото, сіпання, легке мракобєсіє і заправки.

Так дорога доволі сильно затягнулася, в місто ми в’їхали за годину до матчу. Ще з півгодини нервово чекали виїздюків, які приїхали потягом зранку. За кілька хвилин до початку матчу десантуємося коло центрального входу на «Динамо». Крізь натовп киян прямуємо всередину. Вперше довелося купувати квитки на гостьовий (20грн). Загалом на гостьовий сектор на цей матч прийшло 22 людини. Розвісили банери. У першому таймі доволі багато заряджали.

Нажаль команда дуже швидко пропустила 2 голи. Здалося – все, приїхали. Але новачок Ярошенко класно забив головою після контратаки. В цей момент особисто у мене з’явилася віра у позитивний для нас результат. Команда почала впевненіше тримати м’яч та й психологічно знаходилася у кращій позиції. Але гол зі штрафного поховав всі надії на позитивний підсумок матчу. Остаточно добив наших 4й гол. І от хто б що не казав, а Долганський міг би відбити всі 4 удари, навіть пенальті. Відверто наш воротар жодного разу не виручив команду. Там, де він мав просто надійно зіграти – зіграв; а там, де треба було виручати – не виручив. Сподіваюсь, що у нього був просто невдалий день. На протязі другого тайму ми зарядили десь з 10ок разів. Весь матч з боку секторів хохлів лунали погрози і обіцянки розправи, які так обіцянками й лишилися. Після фінального свистка лише троє гравців : Ярмаш, Бойко і Цуррі подякували нам за підтримку. Близько 20 хвилин нас протримали на стадіо. За цей час гостьовий прикрасили стікерами.

Багато кузьмичів при виході зі стадіо аплодували нам… Хохли на цей матч нічого незвичного не готували. Взагалі, як для центрального матчу туру, то дуже низька відвідуваність. Вивід – зажралися кияни… Під конвоєм, чисельність якого значно перевищувала нашу, покидаємо чашу стадіону, грузимося у маршрутку і виїжджаємо з міста. Виїздюки, які добиралися назад потягом, зіткнулися на вокзалі з хохлами, але все пройшло без серйозних ексцесів. Дорога назад промайнула значно швидше. У Пирятині ми наздогнали автобус з футболістами. Вийшли поспілкуватися з ними. Від футболістів були Сачко, Чеснаков та Кулаков, який весь час жував бутер… Остап висловив невдоволення тим, що команда не подякувала фанам за підтримку. Сачко пообіцяв більше так не робити і подякував від імені всієї команди. Також до гравців було доведено, що ФеКаЛ треба дрючити. Особисто мені здалося, що гравці сприйняли таку поразку від «динами» як щось звичне і нормальне. Я вважаю, що так бути неповинно. Будемо сподіватися, що ця поразка стане аналогом поразки від Луганська у першому колі і буде поштовхом до вдалих виступів у подальшому. На тому й розпрощалися. Подальша дорога пройшла спокійно з трьопом і музикою. Дякую всім виїздюкам за пробиття Києва. До наступних виїздів і перемог.
Коментарі
Коментувати новини можуть лише авторизовані користувачі