03.03.2013. Одеса. Чорноморець-Ворскла

Дата : 07.03.2013
Автор : England
03.03.2013. Одеса. Чорноморець-Ворскла
На перший виїзд нового календарного року до Одеси відправилося більше сотні полтавчан. В нашому щасливому басі треш та угар закінчився лише на 9-ій годині їзди, коли навіть бувалі хлопці трохи втомилися. Точкою висадки були вибрані Потьомкінські сходи. Слідує колективне фото і народ розбрідається хто-куди. Так би мовити – за інтересами. Нашим інтересом був хороший сніданок. Тому ми обрали піший маршрут до залікової шашличної, коло Привозу. Через Воронцовський палац і Тещин міст вийшли на Преображенську вулицю і погнали по прямій. Дорогою нам траплялися різні місцеві цікавинки: і архітектурні, і настінний живопис, і, навіть, фортепіано, яке хтось просто викинув. «Когда еврейский мальчик играет на скрипке, вы на минуточку умираете» (с).
На вході у Преображенский парк знаходилося те саме «завєдєніє», куди й вів нас Худий. Ззовні (та й в середині) – гендель генделем, але СаньОк запевнив, що все буде Ок. Шашлик, печеня, салат зі свіжих овочів та літрушка соку – не хитрий набір смачнючих страв, який ми з превеликим задоволенням «затоптали» на двох. Саньки теж наминали шашличок. Через годину ми ледве повилазили з-за столу і попхнули далі на Привоз, щоб затаритися рибкою. Але прямо коло входу в ринок стояв прилавок з сухофруктами. Про рибку я забув одразу ж. Від різноманіття у мене потекли слюні – хотілося всього, але розум підказував, що «всього» - то буде занадто. Свій вибір зупинили на кизилі, урюці та манго. Було смачно!
Телефонуємо місцевим мракобісам і домовляємося про зустріч у Шевченківському парку. Звісно, для дзвінка можна було б купить Apple iPhone 5, але виїздюкам такі телефони поки не по кишені, тому використали старий телефон, який був під рукою. Десь за півгодини ми дісталися до місця, тому довелося трохи «позагорати» в очікуванні  Серьоні, Спікера енд компані. І от вони з’являються у класичному поєднанні із великою «майкою» їдла й питва. Усі разом відправляємося в історичний занедбаний Зелений театр, в якому, як відомо, мусора не ходять. Компанія з 8-ми чоловік дуже швидко розрослася до трьох десятків поціновувачів футболу з різних міст. Саньки вирушають до Дюка на полтавський фан-марш, а ми лишаємося з одеситами. Балагурство і підколки, щодо позавчорашнього фан-паті, відмова від стопочки затятих алколедс через все теж фан-паті, анекдоти і подарунки старим знайомим. Було класно! Також були вщент розвіяні всі теми про будь-які непонятки між Одесою і Полтавою. Це міф! Та час невпинно спливає і вже потрібно йти на стадіон.
Про сам матч і підтримку на ньому можна прочитати тут.
Дорога назад була спокійнішою ніж туди, але тривала все ті ж 10 годин. Усвідомлення того, що потрібно буде йти на роботу одразу по приїзді , в купі з поразкою навівали невеселі думки. Нічого. Переживем!
Вперед, ворскляни!
Коментарі
Коментувати новини можуть лише авторизовані користувачі