22.04.1997. Запоріжжя. Торпедо - Ворскла 2:3

Дата : 11.02.2013
22.04.1997. Запоріжжя. Торпедо - Ворскла 2:3
Виїзд в Запоріжжя на “Торпедо” став, здається, поки найбільш бомжовським з часу заснування “VOLONTAIRE”. До цього часу фінансове положення багатьох фанатів знаходилося просто таки в критичному стані. Чому? Та тому, що наше пефеелівське керівництво склало календар так,  що доводиться ледне не клжен тиждень куди-небудь їздити. До Запоріжжя у кишенях багатьох було порожньо. Тому, вирішивши зекономити, відправилися “собаками” до Запора. Спочатку добиралися “общаком” до Лозової. На цей виїзд нас набралося 8 чоловік, як для нашого бегрошів’я, дуже навіть непогано. Вся дорога до Запора склала три пересадки. Це виглядало таким чином: Полтава-Лозова-Синельниково-Запоріжжя. До кінцевого пункту призначення ми добралися. Взагалі непогано, без яких-неюудь пригод. Напевне, все-таки далося взнаки безгрошів’я (“пальне” то швидко закінчилося). На підступах до кінцевої станції Запоріжжя-Вокзал нас почали зустрічати фанати “Металурга”, з тякими у нас (і думаю у них до нас) відмінні відносини. Це виявилося ще раніше, коли металурги приїжджали в Полтаву. Із візитом-відповіддю ми не заставили себе довго чекати. Зібравшись всі разом на вокзалі, трішки (?) затарившись місцевим пивком, відправилися на квартиру до Прогноза. Там і відбулося спільне відзначення зустрічі. Через декілька годин до Прогноза підвалило і два фанати “Дніпра”, які , як виявилося, приїхали пофанатіти за нас. Знову огидне ПФЛ зробило так, що в цей день у Запоріжжі  проходило два матчі і в один час. Тому нам так і не вдалося разом пофанатіти. Але кожна група по совєму реагувала на об’яви диктора по стадіону про хід матчів. У цей день обом таланило: і “Металург” і ”Ворскла” перемогли. Через це на прощанні на вокзалі всі були страшенно задоволені. Дорога назад виявилася наскільки довгою і втомлюючою, що такого навіть не можна було уявити. Спочатку, начебто, було непогано і в “собаці”, розвісивши всі мокрі прапори (звісно, що сушитися) спокійно фанатіли.  Потім, правда, в Синельниково загубився Удав, а потім і фотік (доречі, уже на другому виїзді підряд ми губимо фотоапарат, перед цим загубили в Києві). Якщо Удав через декілька годин знайшовся, то фотік – “ага”. У Лозовій ми простирчали всю ніч, дуже смішно прогавивши “собаку” на Красноград (всілися в “собаку”, яка нікуди не їде). Довелося добиратися до Харкова. У Харкові ми були вже вдень. Грошей на пасажирський у нас просто не вистачало. Спасибі в цей момент ми знайшли Юру Соболя (хто ще пам’ятає колишнього гравця “Ворскли”, який нині виступає за “Кремінь”), який їхав в Краснодар. Його гроші, які він дав просто так, нас просто врятували. За що велике спасибі тобі, Юро! Завжди будемо пам’ятати тебе, хоча ти зараз і граєш за неприємний нам “Кремінь”. 
Коментарі
Коментувати новини можуть лише авторизовані користувачі