8.11.1998. ЦСКА-Ворскла 0:0

Дата : 26.01.2013
Автор : Альф, Б.О
8.11.1998. ЦСКА-Ворскла 0:0

Виїзд в Київ примітний тим, що їздив сам Індєєць. По дорозі він дістав і нас і довколишніх пасажирів, і провідників. Якби (не дай Бог!) хто-небуть в поїзді помер, то Джоні дістав би і його. Коли на виїзді Індєєць, то не треба ні горілки, ні пива. Хоча, як це без пального? Прийнявши енну кількість згаданого, бригада, трохи покричавши: "Ворскла - самий у світі клуб ..!", під'їхала до столиці. Так як в Києві полтавці бувають найчастіше, особливих заходів не проводилося. Все було як завжди: випили, закусили, покричали. І так кілька разів.
На цей виїзд потрапили: Альф, Б.О., Пузир, Індєєць, Трутень і П'ятий.
Добиралися двома групами. Як зазвичай четвірка суппортерів (крім Трутня і Пузиря, які влаштували пиятику з провідниками прямо в поїзді, який стояв на запасці) зустрілася з представницями жіночої міні-футбольної команди "Оболонь". Попили трошки на республіканському стадіоні. Прийшов час їхати на стадіон ЦСКА (матч починався дуже рано, в 14.00). Але тут, прямо в метро, ​​у нас з'явилася перешкода у вигляді хлопчиків у кашкетах. Вважаючи Б.О. п'яним, вони його загребли.Зусиллями нашої київської дружбачки Марини його вдалося звільнити. На сектор ми запізнилися хвилин на 15. Трутень вже не чекав нас побачити і сидів самотньо в натовпі "коней". Коли, нарешті, приперлася бригада, він був дуже задоволений. Почав фанатіти. Як звичайно, першою справою почали "діставати" Андрія Ковтуна (він ближче всіх інших). І, раптом, почули нехороші слова на адресу улюбленої команди. Причому зовсім поруч. Цим подразником виявилася невелика групка слабкої статі в невпізнаних розах. Пішов розбиратися Альф. Культурно. І домовився: за півсклянки насіння "кобили" перестали чухати своїми "робочими" язиками. Залишок гри, яка закінчилася з непоганим рахунком, ми здорово відфанатіли.
Після матчу поспілкувалися з Іваном Яремчуком (шкода, що його вже немає в нашій команді).
Йдучи зі стадіону, раптом побачили знайоме обличчя. Важко, звичайно, було впізнати в неабияк випившому і неголеному обличчі Пашу Яковенка.Тим не менше, це був він. За 5 хвилин він встиг поприставати до наших київських подруг і вилаяти кількох мужиків.Поговорити ж з ним, не вдалося ... Постало питання: чи забере нас команда? Після недовгих дебатів, порадившись з Ковтуном, в нахабну вписалися в автобус на задні сидіння.
У Полтаві всі розбрелися по домівках (крім Трутня і Пузиря, які залишилися в Києві до вечора і продовжили свою спільну п'янку з провідниками, прихопивши з собою ще й одного киянина, який потім їхав з нами в Полтаву, але по дорозі десь загубився
), а Альф і Б.О., на пару гривень, що залишилися, відзначили нічию, купивши по 50 грам.

Коментарі
Коментувати новини можуть лише авторизовані користувачі