Виїзд в Луганськ, серпень 2012.

Дата : 30.08.2012
Автор : Фауст
Виїзд в Луганськ, серпень 2012.

Матч випав на будній день - п'ятницю, проте завдяки дню незалежності неньки-України будній день став вихідним, що стало залізнобетонною підставою підтримати улюблену команду та відвідати Луганськ. Без проблем взяли квитки на потяг „Київ-Луганськ” (вагон №13) та квитки назад на експрес „Луганськ-Харків”. О 6-й ранку вже були на порожньому жд вокзалі – приводим себе в порядок: кава, вмивання фейса та крокуємо містом. Перше враження від Луганська виявилось дещо помилковим – всюди руїни, ями, канави. Приближаючись до центру міста спостерігаємо цивілізацію – пам’ятки культури, ресторани, супермаркети та ін.

Інтернет підсказував, що будь-якому футбольному вболівальнику, який прибув до Луганська, обово’язково необхідно відвідати нещодавно відкрившийся музей короля футболу – Пеле. За 30 грн. потрапляємо до музею, як виявилось пізніше воно було того варте. Безліч ексклюзивних експонатів, зустріч з влаником музею, який провів 2-м раннім відвідувачам приватну екскурсію та відповів на всі питання. Зі слів власника, аналогів таких музеїв немає у світі, у т.ч. і в самій Бразиліїї. Виходим із музею на позитивних емоціях – невже це все в далекому Луганську?

Потім відвідуємо місцеві пам’ятки архітектури та видовища Луганська, 2 англійських танки зразку першої світової війни, незвичні фонтани та ін. (до цього знайомі, які самі там ні разу там не були, запевняли, що в Луганську дивитися нічого). В цілому місто справило позитивні враження – є що подивитись, привітні люди.

Потім вирішуємо дістатись до стадіка поки не так людно, придбати тікети, оцінити обстановку. Одна бабуся підсказала, що до стадіону можна добратись трамваєм №13 (знову це число 13). В трамвай не сідаємо, а йдемо пішки. По дорозі зустрічаємо солідний готель „Дружба” і там автобус ВП - непогано наші пристроїлись в Луганську. На стадіоні купуємо квитки на сусідній з гостьовим сектор, відвідуємо непоганий та сучасний фан-шоп Зорі.

Потрапивши на гостьовий сектор (ненапряжні менти) підраховуємо кількість виюздюків – знову число 13. Потім з боями на сектор потрапляє ще троє полтавчан – водіїв, що випадково відбували відрядження у Луганську. Тепер нас 16-ть. Загалом, кількість полтавчан в Луганську дещо розчарувала. Звісно це відобразилось і на підтримці команди.

Сама гра була не досить видовищною, але Ворсклочка могла сміливо брати 3 пункти у цій зустрічі. Після свистка декілька футболістів підходять (приклад подав молодчага Курілов, бойко перестрибнувши рекламний щит, потім підійшли Безус, Маркоски, Селін, і ще хтось) до сектору з подякою за яку не яку підтримку зі словами „Дякуємо, що приїхали”.  

Коментарі
Коментувати новини можуть лише авторизовані користувачі