27.09.2008 Харків. Металіст - Ворскла. England

Дата : 22.09.2011
Діаметрально протилежний виїзд у порівнянні з Кіровоградом: результату нажаль нема, зате все інше було добре. Недалека відстань сприяла виїзду доволі великого числа людей. За моїми приблизними підрахунками у Харкові було 200-220 полтавчан. Люди прибували у «першу столицю» різними способами – на зйомних і рейсових басах, маршрутками, потягами, на власних авто, також клуб привіз на басі десь 50 вболівальників. Нажаль не всім вдалося потрапити на стадіо. Я вперше пробивав виїзд на авто. Звісно звичного дорожнього трешу практично не було, проте - швидко. До речі це був мій 1й ювілейний виїзд – 10й. Прибувши у місто за 2 години до матчу, трохи пєтляємо окраїнами, лишаємо авто і прямуємо у метро. Надходить звістка, що «харьок біжить!» - чудовий результат. Нас відразу ж тупо приймають акаби – тіпа перевірка документів і тп. Через 15 хвилин нас без втрат відпускають, незважаючи на знайдені у одного тіпа запали))). Сідаємо у потяг, наповнений харківськими вболівальниками, і прямуємо на стад. Гостьовий сектор з часу мого останнього перебування на ньому перенесли. Це стало причиною певних непорозумінь – частина полтавчан за звичкою пішла на старий сектор, але їх швиденько завернули у потрібному напрямку. Все - заходимо на сектор, шмон був доволі слабим – тому при бажанні пронести можна було все, шкода бажаючих не знайшлося. Взагалі акаби були доволі толерантними.
Атмосфера на стаді чудова - криша і велика кількість фанатів, а також звичайних вболівальників, роблять свою справу. Розвісили банери. За диктором повторюємо призвіща наших футболістів – виходить доволі непогано – навіть кузьма, яку привіз клуб, включилася у суппорт. Як і у Кіровограді ядром гостьового сектору стали «голден ігли». І цього разу все вийшло на порядок краще. З візуалки окрім лицьових банерів був один прапор, яким фанатіли хвилин по 5 у кожному таймі. Також хвилин 10 у першому таймі перші 2 ряди відфанатіли на голому торсі. За звук, як для виїзду, по сукупності можна ставити 4. Поясню. Люди, які дісталися своїм ходом, заряджали добре всі заряди, а от ті, кого привіз клуб, підхоплювали лише прості – «Ворскла», «Полтавчане» і тп. Коли заряджали всі, то виходило доволі непогано; а коли йшли довші заряди, то ситуація погіршувалася. Звісно не обійшлося без обопільного факання з поряд сидячою кузьмою. Також слід згадати хоряцькі стікери на гостьовому – оужс і новий герб нашого клубу, на якому замість стріли був обвислий член. Звісно вони здиралися і замінювалися на наші. Також харьки на флагштоці повісили прапор Ворскли догори ногами – нажаль виправити цю ситуацію можливості не було. Харьків на своїх секторах було багато, 5-7 великих прапорів у комплексі з банерами та розтягнутими розами виглядали класно. Звук теж хороший.
Нажаль вже у перші 20 хвилин наша команда пропустила 2 м’ячі – це стало наслідком ігрової перваги харьків. 2й був дуже не обов’язковим – Долганя, помилки бувають у всіх, ми віримо в тебе. Далі слідує супер-гол Цуррі і шаленість на нашому секторі. До кінця тайму точилася рівна гра, але до реальних моментів справа майже не доходила. У другому таймі м’ячем та ініціативою володіла наша команда. Результатом цієї переваги стали 2 супер-моменти у Ярмаша і Чічікова, нажаль не вистачило везіння і майстерності. Харьки грали на контр-атаках, мали кілька нагод, а третій гол забили з пенальті. На цьому й порішили. Табло показує 3-1 на користь господарів, але особисто у мене була гордість за мою команду. Вони грали добре і дарма, що кажуть: «Метал грав по рахунку» і тп. Не пропустив би Долганя той гол, забив би Ярмаш і хтозна якби воно склалося. Знаю, що багато якби, але ж команда ГРАЄ, а не мучиться. Микола Петрович – ви тепер наше ВСЕ.
Після матчу нас десь ще з півгодини потримали на стадіо. Далі всі (на скільки мені відомо) благополучно дісталися додому (навіть люди, які перед матчем на питання «чим назад?» , відповідали «ХЗ»))) ).
П.С. : Біло – зелений НАЙСИЛЬНІШИЙ!
Коментарі
Коментувати новини можуть лише авторизовані користувачі