Дворовий футбол на День Незалежності.

Дата : 28.08.2013
Автор : WGLife
Дворовий футбол на День Незалежності.

 Гарною традицією стало для пересічного українця святкувати День Незалежності України. Хтось їде в село на картоплю, хто до найближчого ставку крокує смажити м'ясо вбитих тварин, а хтось, як ми, присвячує цей день футболу. Ввечері був запланований візит до стадіону на переляд чергової гри чемпіонату між Ворсклою та Волинню, а ранком всі бажаючі зібрались на шкільному подвір'ї побуцькати шкіряну кулю. Поціновувачів великої гри набралось аж п'ять людей. 40  % з них - викладачі одного з авторитетних ВУЗів міста, 20% представники обласної адміністрації, 20 % студенти на дипломі і 20% поштарі, з названих один легіонер. Справжня любительська збірна. Нажаль, не всі зібрались з тих кого запрошували, а деяких хотіли запросити, але власна тупка і деяка спонтанність завадила зібратись більшим колективом.
Провівши розминку на несмарагдовому газоні, обоворили подальші правила гри. Було вирішено, що грати будемо на одні ворота. Гравець, що забиває м'яча, має змінити голкіпера. М'яча було вирішено виводити за прапор, що напередодні гри був дбайливо розвішений на заіржавілому місцевому паркані. І тут фішка гри. Коментарі в стилі Сергія Савелія і Сергія Дерепи. Після стартового свистка досвідченого рефері в полі гра розпочалась. Всі учасники гри добре знались на перлах гуру мікрофону, тому текстовий супровід гри був на рівні. Висловлювались думки, що старим зараз не дуже весело живеться на коментаторську пенсію, тому непогано б було заснувати такий собі Фонд Фурсіна, тобто благодійний фонд в Україні на підтримку корифеїв коментаторського цеху.
Гра тим часом тривала. Раз по раз польові гравці демонстрували філігранну техніку, а голкіпер у карколомних стрибках витягував м'яч з під поперечки воріт, демонструючи тим самим відмінну реакцію. Бувало, що після дальніх пострілів шкіряна куля проходила у лічених сантиметрах від стійки воріт. Але, як правило, в такі моменти голкіпери контроювали політ м'яча і проводили його поглядом за межі поля. Як і годиться, запекла безкомпромісна боротьба точилась на кожному клаптику поля, хоча техніко-тактичні дії гравців залишали бажати кращого. Періодично, мов ніж скрізь масло, форварди таранного типу проходили оборону, та свторювали гостроту біля воріт голкіпера, що перебував у відмінній ігровій і функціональній формі. Як бачимо гра була цікавою, а отже режесер трансляції Микола Рябов не сумував. Один з гравців через деякий час самопровозгласив себе гвардійцем футбольного дворового цеху. А фінальною фішкою гри стала відома спартаківська стінка, яка цим ранком перетворилась в гру "накороткє" двоє з майстрів шкіряного м'яча раз по раз демонстрували своє ювелірне володіння цим прийомом. А ввечері навіть Паша з Вовою завдяки цій тактиці забили третього м'яча волинякам.
Закінчився футбольний ранок розпиванням легендарної баночки соку, теревенями про життя-буття та фотокартками на пам'ять. Наразі футболісти відпочивають - відпочинемо і ми!
Коментарі
Коментувати новини можуть лише авторизовані користувачі