Отчёт о чествовании обладателей Кубка Украины 2009г. АлиМон.

Дата : 22.09.2011
«Поднимаем руки – улицы и раены,
Потому что «Ворскла» - чемпионы!»
«Резонанс»Цей святковий день ще з 31-го травня чекала вся Полтава. Хотілося побачити кубок ще раз, вже на відстані протягнутої руки. Отож коли оголосили, що команда покаже кубок вболівальникам, усім відразу закортіло з ним сфотографуватися.
Нажаль про зустріч на Гоголя о 18-й мало хто знав, інформація була лише на офіційному сайті, й то з’явилася у день святкування. Не дивлячись на це на Театральній площі зібралося близько півтисячі людей, деякі з них були у клубній атрибутиці, деякі були звичайні зіваки. Ведучі свята Артем Лобанов та Андрій Іванов намагалися розігріти публіку перед приїздом команди, все йшло на ура, вони називали ім’я та номер гравця, а публіка скандувала прізвище. Гарно вийшло з «№23, Євгееен….» у відповідь на що публіка вилупила беньки і лише три голоси відізвалися «Пєсков»).
Дякувати Богу виступ гурту «Пагана Мода» завершився не почавшись, бо до площі під’їхав клубний автобус. Утворився «живий коридор» та під скандування «Ворскла-Ворскла» футболісти піднялися на сцену. На кожному з них була роза «Володар Кубка України 2009».
Публіка ще раз привітала кожного футболіста, проскандувавши прізвище, у відповідь на що футболісти віддали фанатам свої шарфи. Миколі Павлову вручили хліб-сіль з щирої Полтавської землі, подякувавши Микола Петрович побалакав з присутніми, запитав скільки народу було у Дніпропетровську (відгукнулась половина), та запитав хто поїде до Сум (тут відгукнулися майже всі).
Кубок ще одного разу потрапив до рук футболістів, фани привітали це димовою шашкою, та скандуваннями. Хлопцям потрібно було вирушати на стадіон, за ними вирушили й усі охочі побачити Ірину Білик та Ані Лорак.На підході до стадіону були помітні великі потоки людських мас). Переважали «ранЄткі» по 16-17 років та дядьки з пивом у пластіку. Не дивлячись на те що «подія безкоштовна, вхід вільний» у всіх перевіряли запрошення, декого без них не пускали. Як завжди, проанонсували халяву, а натомість надурили людей. Проте на стадіоні зібралося народу більше ніж зазвичай на футбол. Незрозумілими залишилося, навіщо на 22й поперлися люди, щоб потім з образами казати «до нас не підійшли», «ми не сидимо срЄді кузьми. Народ переважно приходив з пивом та хот-догами, семачкамі та іншими необхідними атрибутами для футбольного свята. Команду приїхали привітати перші обличчя міста, делегати ФФУ, та деякі інші особи. Кожен з них висловив побажання футболістам, вболівальникам, керівництву. Кожен з гостей нагороджував пам’ятними знаками, дипломами, орденами, званнями. Нажаль не отримав диплом про звання майстра спорту Сергій Кравченко, але гадаю йому в «Динамо» за чемпіонство його вже дали.
Коли урочиста частина скінчилася, футболісти зайняли місця біля сцени, та почали дивитися присвячений їхній перемозі концерт.
Ірина Білик зірвала більший шквал оплесків ніж уся команда, що може свідчити про те скільки в нас любителів футболу. Також вона намагалася «зацепить» когось з футболістів, то Дмитру Єсіну пісню співала, то з Вовою Чеснаковим танцювала та цілувалася. Бідний Вова, здається Білик побачила в ньому свого надцятого чоловіка. Також «співацчі» подарували шарф, який за її словами «найбільша радість для маленького сина, він у ньому буде ходити усе літо». Не обійшлося без того, що «звЄзда» попалилася на фонограмі, а також на тому що ні гітарист, ні барабанщик не були підключені до апаратури.
Потім був гурт «Резонанс», що своїм хіп-хапам намагався підняти полтавськіх дідків з місць та почати дригати руками. Текст пісні – повна несуразиця, рекомендую не читати його. Ведучій шоу, побажав усім бути як «оці хлопці», хорони Господь бути такими…
Ані Лорак зустріли гучною овацією, таке враження що 90% людей прийшло дивитися не на клуб, а на неї. Вона незабула назву команди, та активно співала «Ворскла – чемпіон» разом зі стадіо. Сподобалося виконання «It’s my life». Під останню пісню, уся команда вийшла на сцену, та по-братськи обійнявшись танцювала разом з Ані Лорак. Закінчилося усе це 10 хвилинним салютом.В цілому дійство пройшло цікаво, але нажаль більшість прийшли дивитися не на футболістів-переможців, а на попсу…
Дякую усім, разом до нових перемог. Ворскла – назавжди!

АлиМон.
Коментарі
Коментувати новини можуть лише авторизовані користувачі