2011. 07.21. Запрошує “Полтавпиво”. Василь.

Дата : 22.09.2011
2011. 07.21. Запрошує “Полтавпиво”. Василь.
У спекотний день домашнього матчу з Глентораном ВГЛайф пощастило поспілкуватися з цікавими і непересічними людьми, а також відвідати одне легендарне для багатьох полтавців місце. Цими цікавими людьми були Юра (серед іншого засновник і натхненник ресурсу magshop.appee.ru та фанзіну Magshop Report On Tour), його дружина Катя та  вболівальник Гленторана Пітер Бакстер. Легендарним же місцем, яке ми разом відвідали, виступив завод Полтавпиво! На цьому короткий вступ дозвольте вважати закінченим, переходимо до основної частини.
Зустрівши гостей зранку на автовокзалі та вписавши їх у зйомну хату, без зайвих затримок вирушаємо з ними у центральну частину міста скуштувати полтавського пива в СД. Після цього вицепляємо Пітера біля отеля Палаццо, де оселилися всі північноірландці, і знову прямуємо в СД пропустити по келиху. Пітер розгулює Полтавою на клубній футболці, бідкається на спеку і традиційно для іноземців виписує респекти красі українських дівчат. Випивши пива, погортавши презентовані Юрою журнали про граундхоппінг (стадіонний туризм), побазікавши про те, про се, вантажимося вп’ятьох у таксі (здивуванню британця не було меж!) – і гайда на Полтавпиво.
На прохідній пивзаводу довелося трохи зачекати, і згодом до нас вийшла заступник головного пивовара Лариса Іванівна, яка, як виявилося, і була нашим гідом.
Першим враженням було те, що в робочих цехах пивзаводу дуже жарко і шумно. Тисячі труб і ємкостей переплітаються в абсолютно хаотичний на перший погляд візерунок. Нам вдалося зазирнути у велетенські цистерни, в яких змішуються і варяться інгредієнти пива. Лариса Іванівна запевнила, що ніякого порошку, про який говорять у народі, на полтавському заводі у пиво не кидають! 25-річний Пітер, безпосередній як дитина, куштував в цей час усе, що бачив: солод, хміль, пивні дріжджі, але нічого з цього переліку не вподобав.
У цеху розливу, де панує неймовірний гуркіт і брязкіт скла, а робітники ходять у навушниках, ми стали свідками невеличкого збою виробництва: спочатку шось не те сталося при подачі скляних пляшок, а потім жінка-оператор попрохала допомогти їй витягти застряглий ящик з ленти транспортера, з чим ми успішно впоралися. Щире здивування викликав процес видування пластикової пляшки із маленької заготовки.
Стільки пива в одному місці, як на складі готової продукції, ви не побачите більше ніде! Довгі і високі ряди ящиків виглядали епічно!
Після цього, звичайно ж, необхідно було і скуштувати янтарного напою, що ми і зробили у спеціальній кімнаті для дегустації. Задавши актуальні запитання та трохи поговоривши, розпрощалися. Але відійшли від заводу недалеко: засіли в Криничку, що знаходиться поряд, і за бесідою продовжили дегустацію різних сортів полтавського пива. Матч наближався.
Коментарі
Коментувати новини можуть лише авторизовані користувачі