26.02.2017. Шахтар - Ворскла 2:1

Дата : 01.03.2017
Автор : Гусар
26.02.2017. Шахтар - Ворскла 2:1

 Перша гра після зимової перерви волею випадку випала саме у Харкові. Шахтар, який якраз тільки но перебрався зі Львова у Харків, створив нам гарну нагоду пробити доволі знайому арену "Металіст". Основний десант наших виїздюків збирався пробивати виїзд собакою в 9-55 ну а ми як передовий загін видвинулись у бік Харкова майже на дві години раніше з надією провести трохи часу в місті, пожерти млинців з приводу закінчення масляної та просто гарно провести час. Хочется трохи повернутись назад та сказати шо цей виїзд вірішено було проводити в олдскульному стилі (клєтчаті шоломи, білі тапки та шмотками в стилі кежуал). Ми своєю ватагою правда кажучи не сильно підтримали цю тему але олдскулу в нас вистачало бо знами їхав Олександр Валєнтіновіч, що сам по собі уособлює собою дикий олдскул. Зранку вдалося налічити аж 5 щщей, котрі віришили зрання погнати на виїзд. Алі, Олєговіч, Олександр Валєнтновіч, кудиж його подіти, Щербина та моя скромна персона. З нами повинен був мчати і Кум, він же Пастор він же руда борода, але по класиці проспавши поїхав в 9-55 ранку. Загрузившись в тягу ми одразу поринули в атмосферу притаманну для потягів типу "собака" з усіма атрибутами: шниряючими бабцями торгуючими усим підряд, аліками які шукають собі пригод на одне місце, бомжуватого виду малолітніми дівчатами які тягають за собою своїх малолітніх дітей. Але ми всі були вже у передчутті гри та граного відпочинку і зовсім не зважали на це. Поїздка пройшла під акомпонемент угарних виступів Валєнтінича , що постійно шось точив або просто кебав  та набрякав під сонячним промінням. Трохи перекинувшись в карти ми нарешті дістались Огурців-Огульців де пересіли в наступну тягу шо нарешті довезла нас пункту призначення.  Місто зустічало прохолодним вітром та диким сморідом, чи то туалетом, чи то мазутом, що одразу дало нам по носі. Одразу спускаємось в метро щоб дістатись центру міста та трохи попоїсти. Директор двох фірм в минулому, який добре підбухав у тязі міцним пивцем одразу почав дічать, з зарядами вірвався в метро та почав кіпішувати з приводу того де можна придбати квиток. Взагалі весь виїзд, чесно кажучи, пройшов під кіпіші Валєнтиновіча, але про все по порядку.
 Виходимо на зупинці "Площа Конституції", трохи часу витратили щоб з орінтуватись в напрямку куда нам потрібно йти та нарешті знаходимо заклад де можна підкріпитись. Гаштет з простою промовистою назвою "Буфет" з непоганим вибором швидких страв. Кожен замовив те що йому довподоби, от тільки один Олександр Валєнтіновіч все не міг дочекатись своєї піцци та постійно кіпішував наїзджаючи на касиршу закладу. Ми як справжні друзі звісно глузували з Валєнтінича, щоб той ще більше піднімав кіпіш. Гарно підкріпившись повертаємось на площу та вирішуємо, що будемо робити далі. Зайшли в історичний музей Харкова та через не ПСФні ціни на квитки йдемо далі в місто на площу Свободи, паралельно клеючи стікери та кепкуючи з Валєнтінича. На площі, завдяки масляній, все заставлено різними палатками з шашельом та бухлішком, але щось придбати попоїсти дуже проблематично, бо черги просто неймовірні. Блукаючи площею ми встигли навіть трохи потанцювати поряд зі сценою паралельно спостерігаючи за фріками що розсікали поміж людьми в різних костюмах. Зайшли до місцевого пабу який виявився теж зовсім не ПСФним, випуємось з нього та йдемо далі містом. Так як би нам не було сумно але з нами сам Валєнтінич, йому навіть за той час що ми були в Харкові вдалось дістати самого Алі. Скажу вам що це портібно постаратись щоб вивести його з себе, але нашому екс-директору це вдалось!
До гри вже залишалось не так вже й багато часу тому зазернувши у кав`ярню та випивши кави ми попрямували до стадіону. У метро нам всеж таки вдалося загубити Олександра Валєнтіновича, це дало нам змогу трохи перепочити перед грою. Дикого ажіотажу на підступах до арени ми все таки не побачили, основний двіжняк був у новому фаншопі Шахтаря з приводу автограф сесії гравців, але нам то все було не цікаво. Окремо хотілось написати з приводу фаншопу, нарешті можно було побачити гарний маркетинг у справі. Тут тобі все, від яких ось дрібничок до декількох видів ігрової форми, спортивних костюмів, ціли купа футболок та світшотів з різними зображеннями. 
Очі просто таки розбігались, не зміг втриматись і я та придбав собі шалик до коллекції. Але саме найголовніше це доступні ціни, ї нехай наші, я маю на увазі полтавські керманичи у ФК, просто хоч раз відвідають цей фаншоп, можливо нарешті зрозуміють як повинна виглядати
презентація та реклама ФК "Ворскла", як бренду!
  До гри залишилось зовсім мало часу тому ми попрямували до гостьового сектору, паралельно до нас підклучались інші виїздюки що блукали біля стадіону. Старший стюард на гостьову на з приводу квитків одразу відпрявляє нас до першої каси. На питання чи точно нам вдасться придбати там квитки і чи не прийдется нам стояти в черзі безглуздо, внятної відповіді ми не отримуємо. На цьому всі "веселощі" тільки но починаются. Вже стоячи в черзі до нас підійшов представник нашого ФК по роботі з вболівальниками не менше нашого здивований тим що квитки потрібно брати саме в касі. Касир здивовано просить почекати, по треба все уточнити по телефону. 
Через декілька хвилин після ряду дзвінків до організаторів матчу та блукання поміж кас нам все ж таки квитки видаються нашій людині що роздавала їх поряд з гостьовим сектором. Окрема "подяка" організаторам, все наступаємо на тіж граблі з року в рік. Але далі починається справжній театр абсурду. Гра от-от почнеться а з 6 турнікетів працує лише два. Знову таки запитуємо чому так мало стюардів працює на пропуск людей  ідповідь дуже проста: "... нужно раньше приходить!". Пройшовши турнікети з квитками почалось вивчення банерів, смішно те що потрібно було показувати банери на камери спостереження, при тому що камера не рухалась і банери потрібно було розвернути так щоб тому хто їх вивчав сидячи десь кабінеті було зрозуміло що ж там написано. Останньою краплею стала заява стюардів що барабан вони нам просто не дозволять пронести. Між тим гра вже йшла тому нашому терпінню прийшов кінець! Коли більша частина вже пройшла турнікет хлопці що були з зовні просто перекинули його через паркан. Згрупувавшись ми всі разом почали пробиватись до входу на стадіон. Стюарди не стали на заваді проте почалась штовханина з полією. Цікаво те, що акаби виглядали дуже зляканими та не мали навіть кийків. Штовханина переросла в перепалку с використанням матюків. Наші хлопці що ще не зайшли почали перелазити через паркан. Старший стюард що ще 15 хвилин тому нам все забороняв та вів себе не дуже адекватно одразу запропонував знайти рішення ситуації, почекати головного по охороні стадіону. Вхідні ворота на сектор зачинили а між тим гра вже йшла і ті хто потрапив на сектор намагались гнати команду у перед. Акаби зі своєї сторони запропонували залишити одну людину з барабаном а усім іншим зайти на стадіон. Такий варіант  нас зовсім не влаштовув то витримавши невеличку паузу з третьої спроби разом ми пробились до зачинених воріт на сектор. Все таки вдалось за допомогою не дуже культурних вмовляннь та використанням сили навалитись на ворота та відчинити двері, все ж таки з невеличкою штовханиною нам вдалось занести барабан та повним складом потрапити на сектор. Такий перебіг подій не міг не підняти настрій, тому підтримка йшла з гарним настроєм та яскравими емоціями. На секторі більш ніж 80 чоловік але для такої кількості ми доволі непогано заряджали. На полі рівна гра і от ми вже ведемо в рахунку! На секторі ейфорія та угар. Заряди та перекличка с кротами йшли на ура. Заряди СУ-ГС, трохи тем про Рінатку, само собою заряд про Антона Грицая та в підтримку України. По грі хочется сказати що оновлена і досить молода Ворскла демонструвала непогану гру. Але більш досвідчений Шахтар все таки зрівнює рахунок. Підтримка у другому таймі була меньш активної але гра на полі не давала нам сумувати. Якимось дивом наші гравці відбивались але дива не сталось і під кінець другого тайму ми пропустили. Вже після фінального свистку ряд гравців підійшли до сектору та подякували за підтримку. Перша гра після зимової перерви закінчилась, і частково задоволені ми покинули сектор. Частина хлопців попрямувала на вокзал, хто собакою а хто автотранспортом покидав місто. Мені вдалось вписатись до спрінтера що приїхав під саму гру, і вже за пару годин я був вдома. Перший виїзд в 2017 році як на мене пройшов доволі вдало, навіть програш команди та пригоди біля стадіону не змогли зіпсувати цей уїкенд. Тому чекаємо наступних турів та тріпів в інші міста та напрямки! 

Любіть Маму та Ворсклу, зустрінемось! 
Коментарі
Коментувати новини можуть лише авторизовані користувачі