8.09.2015. Жиліна, Словаччина. Словаччина - Україна 0:0

Дата : 10.09.2015
Автор : WGLife
8.09.2015. Жиліна, Словаччина. Словаччина - Україна 0:0

 Ви ніколи не були у Словаччині, але завжди хотіли?) Ви відноситися до такого типу людей, які шукають поводу кудись поїхати?) Вам подобається футбол? Тоді доля дарує Вам подвійний шанс потрапити до Словаччини, а саме до маленького та спокійного містечка – Жиліна. Якщо  б я була інспіратором когось чи працювала в тур агенції, точно би зверталася до полтавців з таким посилом перед матчами Ворскли та збірної України. 
 На жаль, атмосфери свята футболу в Жиліні не було. Цілий день поодинокі або невеличкі групи вболівальників обох команд бродили містом, шукаючи чим же ж зайняти себе в цьому містечку. Мабуть, найкращим варіантом було посидіти в затишній кафешці та випити терпкого словацького вина або пива. Цим варіантом і скористалася переважна більшість приїжджих, як українців так і словак. Цим ближче до матчу, тим більше було людей в національних кольорах. Випите вино та пиво зробили свою справу, і деякі вболівальники обох команд, почали змагатися хто кого переспіває. Такі сцени виглядали досить кумедно, адже люди ставали один проти одного і голосно співали національних пісень! 
 Ніякого маршу чи спільної ходи  українських вболівальників не було, кожен добирався як хотів. Пропуск на стадіон відбувався досить легко, перевіряли речі, але не дуже ретельно. Кожен банер продивлялися і , як завжди, перевіряли їх на наявність заборонених символів. Деякі фанати зіштовхнулися з проблемою: пройшовши контроль і отримавши дозвіл повісити конкретний банер, виявлялося, що цього їм просто не дадуть зробити. Під час процесу почеплення банеру підходив стюард і казав, що його потрібно зняти, зсилаючись на дзвінок з української сторони. Під таку заборону потрапили червоно-чорний прапор, прапор з перекресленним серпом та молотом тощо.
На секторі зібралося велике різноманіття людей: починаючи від діаспори( хочу зазначити, що її було не так й багато як завжди) до активних вболівальників українських клубів та закінчуючи просто любителями спорту та закордонних мандрівок. Серед активних вболівальників найбільше, як завжди, приїхало львів’ян. Також серед великих груп були кияни та запоріжці. Представники цих трьох міст і взяли на себе роль споукменів протягом матчу. Заряди вдавалися доволі злагоджено, звісно, якщо мова йде про короткі та прості, але наявна акустика не давала розкритися українським голосам на повну силу. Пісні, на жаль, не виходили цього вечора. Під час першого тайму на українському секторі зривається декілька  петард, запалюється фаєр. Охорона спокійно спостерігає. Тільки під час перерви охорона стадіону зробила спробу затримати деяких людей, але, на щастя, ця спроба закінчилася нічим. Вболівальники вкотре доказали, що  фраза «разом і до кінця», не пусті слова. 
 Щодо словаків, то в них не було активного сектору, хоча увесь стадіон дуже жваво та активно підтримував свою команду.
Щодо футболу, то тут було зрозуміло, що підопічним Михайла Фоменка конче потрібна була перемога, аби мати хорошу змогу оминути такі нещасливі для нас стикові матчі. Більша половина матчу пройшла за ініціативою саме наших хлопців. Непогано розпочавши, українці лише на декілька хвилин віддали м’яча словакам, а наприкінці тайму знову взяли гру під свій контроль. З першої половини гри запам’ятався сольний прохід Євгена Коноплянки, якому не вистачило метру для досягнення цілі та стіночка у виконанні Кравця та Ярмоленка з небезпечним ударом останнього. У словацької збірної пригадується лише чудовий удар Гамшика під поперечину після не менш ефектної комбінації в один дотик. Другий тайм подарував ще менше гольових нагод з боку обох сторін, як Україна не старалася – вразити ворота суперників так і не вдалося. Найреальніша нагода була у Артема Кравця, який вийшов на ударну позицію в районі 11-метрової позначки, але не зміг під лаштуватися під удар та м’яч пішов повз ворота. Словаки лише контратакували та небезпечно виконували стандарти. Україна виглядала краще, але жодна команда не награла на перемогу, тож логічний підсумок – нулі на табло: словаки потихеньку починають святкувати вихід на ЕВРО, а українці наближаються до стикових матчів.
 Хоч шанси української команди все меншають, але все одно потрібно вірити у хлопців. Чекаємо на матч в Скоп’є!

Коментарі
Коментувати новини можуть лише авторизовані користувачі