27.09.2014. Дніпропетровськ. Іллічівець-Ворскла 0:1

Дата : 28.09.2014
Автор : WGLife
27.09.2014. Дніпропетровськ. Іллічівець-Ворскла 0:1

Змагання на кубок – особлива річ, завжди є можливість побувати в якомусь злачному, знаковому, рідкому місці. Цього разу нам випало грати з маріупольським «Іллічівцем», котрий, наразі, не може проводити матчі вдома, та грає на дніпропетровському «Метеорі». На виїзд вдалося зібрати спринтер в котрий, нажаль, не влізли усі бажаючі, а брати більший не виходило. Добре, що гра випала на день суботи, та ще й добиратися було не далеко, тому не пробити виїзд було гріх.
Дорога пройшла під треки 25/17 та ILWT, з присмаком Сергія Шнурова. Невеличкий угар та перекус і ми вже в Дніпрі, котрий зустрів сонечком та димом з труб. Стадіон «Метеор» - такий собі амфітеатр футболу, на котрому ще живе дух ПСФу, де ввічливі стюарди направили нас в вірному напрямку. Ми пройшли на сектор, який нам найбільше сподобався та почали розміщувати прапори і банери на свіжевикрашеному паркані. Розклеївши кілька стікерів, побачили представників команди господарів, котрі почали бикувати, здирати наліпки та розпускати руки, добре, що їх попросили піти геть, аби не розводити срач і дядьки не получили по вусам.
Стадіон був би порожнім, аби не кілька десятків кузьмічів, сотні курсантів-міліціянтів та нашої грядки. Чути нас було добре, тому усі учасники подій знали, що один про одного думають. На початку матчу «ворскляни» заробили пенальті, який Ковпак без проблем реалізував, а ось далі футбол був нудним та тягучим, окрім лайки на арбітра на футбольному полі і згадати майже нічого. Зате добре відпочили на трибуні, зарядивши привіт фотокору у майці AC/DC, перегук з трибунами СУ-ГС, привіт нашому начбезпеки дяді Толі та телепривіт для нашої ультрас-сімейки, котра чекає днями на поповнення. Після матчу кілька футболістів подякували болільниками і лише Ахмед підійшов потиснути руки.
Далі чекала дорога додому, та то вже інша історія. Разом до перемоги!

Коментарі
Коментувати новини можуть лише авторизовані користувачі