12.08.2011. Кривий Ріг. Кривбас-Ворскла.

Дата : 24.01.2012
12.08.2011. Кривий Ріг. Кривбас-Ворскла.
Багато хто чекав у Кривому Розі цікавої гри та якихось пригод. Але особисто мені, душа підказувала, що нічого такого не буде. Прийшовши о 10 ранку на місце N я не побачила нікого… як виявилося час змінювався тричі. І ось, нарешті, всі у зборі - можна вирушати.
Спочатку дорога йшла швидко і в гарній атмосфері: хтось спілкувався на важливі для нього теми, хтось дискутував про наболіле, хтось співав, а деякі взагалі просто насолоджувалися дорогою та відпочивали. Через декілька десятків кілометрів ми зрозуміли, що водій не знає дороги та ще й не дуже вміє орієнтуватися по дорожнім знакам та вказівникам. Спочатку, особисто мене, це не дуже турбувало, адже у нас була купа часу. Але через деякий час і після того як ми шукали заправку більше години, я почала нервувати, такий стан поширився навіть на водія, який грізно і нервово сказав що ми не встигнемо на футбол… Але слава Богу ми встигли!!!
Приїхавши до стадіону нас дуже вразило те, що вже за 40 хв. до початку матчу на прилеглій території майже не було міліції, а біля гостьового взагалі нікого у формі… Згодом, ми нарешті потрапили до стадіону. Дуже порадувала відвідуваність матчу серед місцевих вболівальників, яких зібралося доволі багато і які жваво підтримували свою команду та з задоволенням відгукувалися на перекличку фан сектора.
Якщо говорити про криворізьких активних фанатів, то більш за все сподобався червоний сектор – усі у червоних футболках, дуже гарно зі сторони. Голосова підтримка: нажаль їхні заряди не завжди долітали до нашого сектору, що говорить про не дуже якісний звук. На гарному рівні звучали переклички з центральними трибунами.
На нашому секторі було не багато людей – 19. Голосова підтримка була, але на дуже низькому рівні, мабуть, вплинуло те, що серед 19 людей для 4-ої частини цей виїзд був першим і вони якось зніяковіли. Також далося в знаки те, що не було людини яка б могла взяти на себе роль споукмена, її «приміряли» як хлопці так і дівчата.
Дуже повеселив нас один парубок, який протягом матчу щось горлав у сторону нашого сектора та показував різні смішні та не дуже жести (інколи дивуєшся і як у такому віці можна так поводитись?!!!).
Щодо гри, то вона була цікавою з безліччю моментів, які так і не були реалізовані. Після її закінчення футболісти усім складом подякували полтавським фанатам.
Вже через три хвилини після фінального свистка ми їхали по довгим вулицям кривого рогу та думали кожен про своє. Я дуже сподівалася, що дорога назад пройде швидко, але мої надії повністю розбив водій, який знову шукав заправку годинами та не запам’ятав дороги… Тільки рано вранці я була вдома.
Яким би не були обставини, чи то погана маршрутка, чи місто не таке, чи може водій тормоз, все одно їздіть на виїзди. Це дуже весело та навіть, інколи, повчально.
Коментарі
Коментувати новини можуть лише авторизовані користувачі